Брошка Усміхається доля: тиша лісу, сила ритуалу, пам’ять у нитках

Ця брошка — не просто прикраса, а вишита пам’ять про Полісся, його глибоку символіку, спокій і міцний зв’язок із землею.
Її образ походить із килима початку XX століття, витканого у селі Великий Ліс на Житомирщині — регіоні, де килимарство мало не лише декоративне, а й сакральне значення.

Про поліські килими згадують ще літописи Х–ХІІ століть: їх використовували в обрядах, у побуті та як ритуальні речі, що зберігали символи захисту, єдності й духовної присутності предків.

Сучасну інтерпретацію цього історичного орнаменту створила Ярина Миколаївська, зберігши характерну геометрію, стриману кольорову гаму та гармонійний ритм візерунка, притаманні Поліссю. Її дизайн — це місток між минулим і теперішнім, що дозволяє носити частинку культурної спадщини на собі, відчуваючи її силу й глибину.

Оригінал килима нині зберігається у філії Музею етнографії та художнього промислу НАН України у Львові (пл. Ринок, 10) — і завдяки цій брошці його історія триває.

Брошка Усміхається доля — це пам’ять, виткана у форму. Це оберіг, що йде з тобою.